Історія школи
У 1914 році на території с. Поливанівка було збудовано одноповерхову школу. У ній діти селян отримували початкову освіту. У дореволюційний період навчались лише хлопчики.
Але не всі її закінчували . Дівчатка, як правило, ходили до школи один рік: їм,мовляв,у солдати не йти,а прясти можна і без освіти.
Але не всі її закінчували . Дівчатка, як правило, ходили до школи один рік: їм,мовляв,у солдати не йти,а прясти можна і без освіти.
Нове приміщення школи - 1963 рік
У радянський час чотиріричне навчання стало обов’язковим для всіх. Так у 1930році вміла постанова ЦК ВКП (б) « Про загальне обов’язкове початкове навчання» і « Про введення обов’язкового загального навчання в Україні» . Цими постановами було закріплено принцип обов’язковості початкового навчання.
Висаджування туй - 1966 рік
Під час компанії ліквідації неписьменності вечорами до школи ходили дорослі чоловіки і жінки.
Молодь села власними силами збудувала клуб, в якому під керівництвом вчителів Івана Хомича Башмака і його дружини Оксани Василівни проводилась культурно масова робота.
В 1925 році були створені комсомольська і піонерська організації. Дітей прагнули виховувати в комуністичному дусі. Школа в той час в своєму складі мала 4 класи. Жителі с.Поливанівка пам’ятають перших піонерів. Серед них Євросінія Арсеніївна Федосієнко, Михайло Андрійович Дикий, Іван Андрійович Нор.У першому піонерському загоні налічувалось 14 піонерів. У піонери приймали кращих учнів .Вони допомагали навчати неписьменних дорослих, збирали металобрухт для металургійних заводів, допомагали вчителям вести культурно-масову роботу, розповсюджувати серед населення літературу, чергували в палатах – читальнях.
Молодь села власними силами збудувала клуб, в якому під керівництвом вчителів Івана Хомича Башмака і його дружини Оксани Василівни проводилась культурно масова робота.
В 1925 році були створені комсомольська і піонерська організації. Дітей прагнули виховувати в комуністичному дусі. Школа в той час в своєму складі мала 4 класи. Жителі с.Поливанівка пам’ятають перших піонерів. Серед них Євросінія Арсеніївна Федосієнко, Михайло Андрійович Дикий, Іван Андрійович Нор.У першому піонерському загоні налічувалось 14 піонерів. У піонери приймали кращих учнів .Вони допомагали навчати неписьменних дорослих, збирали металобрухт для металургійних заводів, допомагали вчителям вести культурно-масову роботу, розповсюджувати серед населення літературу, чергували в палатах – читальнях.
Корпус старої школи - 1974 рік
У 1938 році на кошти колгоспу поряд з приміщенням почтової школи було збудовано двоповерхову дерев’яну школу.Школи знаходились на вулиці Центральній: одноповерхова напроти садиб
і Скиби Олександра Івановича, двоповерхова напроти садиб
і Скиби Таїси Дем’янівни. Навколо приміщень було насаджено шкільній парк. Кожне дерево мало бірку. Записи на ній вказували прізвище учня, що доглядав дерево. У парку знаходився шкільний танцювальний майданчик. Учні мали змогу отримувати десятирічну освіту. До війни в школі працювали вчителі Чеченін Антон Петрович, Чеченін Дмитро Антонович, Чеченіна Марія Антонівна, Колісник Марина Андріївна.
З 22 червня 1941 року мешканці села почали жити за законами воєнного часу. В кінці вересня 1941 року фашисти захопили с. Поливанівку.
У школі, де навчались початкові класи, поселився комендант села. Для навчання дітей було виділено одну кімнату і канцелярію. Всю площу, залишившись вільною, займав німецький комендант. У нього була собака-німецька вівчарка. Комендант випускав собаку, і коли діти знаходились на подвір’ї , то пес їх штовхав, штурляв.
У двоповерховій школі розмістився німецький госпіталь і казарми солдат. Діти спостерігали за проведенням стройової підготовки. Якщо солдати виконували команди офіцерів погано, то офіцери били їх шкіряними рукавичками по обличчю.
У вересні 1943 року розпочалось визволення Магдалинівського району. Під час виступу німці спалили більшу половину будинків жителів села, підірвали одноповерхову школу, спалили дерев’яну двоповерхову школу. Мали намір людей зігнати в церкву і підірвати мінами, але стрімкий наступ радянських військ завадив їх планам.
Умови навчання після звільнення села були важкими. Школи знищені, навчання проводилось по будинках в місцях, де нині знаходяться садиби жителів: Голянської О.О, Співака В.С, Бровка В.М. на Буряківці (нині вул.Кірова) і на тому місці знаходиться будинок Нора Івана Андрійовича. Учням 8-10-х класів пропонувалось навчання в Очеретуватівській та Топчанській школах (інформація районного відділу освіти від 14.12.1943р.)
Навчались діти в тяжких умовах. Не було підручників, зошитів. Класи не опалювались. У чорнильницях замерзало чорнило, сиділи одягнуті. Директором школи було призначеноЧеркаську Цілю Львівну. Завдяки їй в будинках де навчалися діти ,з `явилися парти ,які вона замовляла. Це був 1947рік.А до цього стільці і столи для навчання майстрували батьки. Книги ,в яких можна було писати, закуповували для учнів вчителі.
Потім директором школи став Гуща Максим Семенович. За його Директорство на початку 50-х років почали споруджувати школу.(Нині це корпус початкових класів).
і Скиби Олександра Івановича, двоповерхова напроти садиб
і Скиби Таїси Дем’янівни. Навколо приміщень було насаджено шкільній парк. Кожне дерево мало бірку. Записи на ній вказували прізвище учня, що доглядав дерево. У парку знаходився шкільний танцювальний майданчик. Учні мали змогу отримувати десятирічну освіту. До війни в школі працювали вчителі Чеченін Антон Петрович, Чеченін Дмитро Антонович, Чеченіна Марія Антонівна, Колісник Марина Андріївна.
З 22 червня 1941 року мешканці села почали жити за законами воєнного часу. В кінці вересня 1941 року фашисти захопили с. Поливанівку.
У школі, де навчались початкові класи, поселився комендант села. Для навчання дітей було виділено одну кімнату і канцелярію. Всю площу, залишившись вільною, займав німецький комендант. У нього була собака-німецька вівчарка. Комендант випускав собаку, і коли діти знаходились на подвір’ї , то пес їх штовхав, штурляв.
У двоповерховій школі розмістився німецький госпіталь і казарми солдат. Діти спостерігали за проведенням стройової підготовки. Якщо солдати виконували команди офіцерів погано, то офіцери били їх шкіряними рукавичками по обличчю.
У вересні 1943 року розпочалось визволення Магдалинівського району. Під час виступу німці спалили більшу половину будинків жителів села, підірвали одноповерхову школу, спалили дерев’яну двоповерхову школу. Мали намір людей зігнати в церкву і підірвати мінами, але стрімкий наступ радянських військ завадив їх планам.
Умови навчання після звільнення села були важкими. Школи знищені, навчання проводилось по будинках в місцях, де нині знаходяться садиби жителів: Голянської О.О, Співака В.С, Бровка В.М. на Буряківці (нині вул.Кірова) і на тому місці знаходиться будинок Нора Івана Андрійовича. Учням 8-10-х класів пропонувалось навчання в Очеретуватівській та Топчанській школах (інформація районного відділу освіти від 14.12.1943р.)
Навчались діти в тяжких умовах. Не було підручників, зошитів. Класи не опалювались. У чорнильницях замерзало чорнило, сиділи одягнуті. Директором школи було призначеноЧеркаську Цілю Львівну. Завдяки їй в будинках де навчалися діти ,з `явилися парти ,які вона замовляла. Це був 1947рік.А до цього стільці і столи для навчання майстрували батьки. Книги ,в яких можна було писати, закуповували для учнів вчителі.
Потім директором школи став Гуща Максим Семенович. За його Директорство на початку 50-х років почали споруджувати школу.(Нині це корпус початкових класів).
Збирання металобрухту - 1962 рік
У будівництві школи брали участь батьки дітей,вчителі. Стіни школи були миті. За кошти колгоспу будували верх школи,а також виготовляли рами,одвірки і двері . На території нинішнього парку знаходився будинок, в якому розмістилась шкільна бібліотека.
У збудованій школі було організоване навчання в 2 зміни. Навчання розпочалось з 1954р.
В 70-х роках було добудовано коридор,який з`єднав обидва корпуси. Нині в школі працює педколектив,який складаеться з 20 вчителів,бібліотекара та обслуговуючого персоналу.
В школі навчаеться 161 учень.
В адміністрацію школи входять: Бабай Б.О.-директор,Шаповал Н.М.-завуч,КіріченкоВ.М-заступник директора з виховної роботи.
У збудованій школі було організоване навчання в 2 зміни. Навчання розпочалось з 1954р.
В 70-х роках було добудовано коридор,який з`єднав обидва корпуси. Нині в школі працює педколектив,який складаеться з 20 вчителів,бібліотекара та обслуговуючого персоналу.
В школі навчаеться 161 учень.
В адміністрацію школи входять: Бабай Б.О.-директор,Шаповал Н.М.-завуч,КіріченкоВ.М-заступник директора з виховної роботи.
