Урок на тему:

«Закон як форма наукових знань. Закон збереження маси речовин. Хімічні реакції»

Підготувала

    учасник обласного конкурсу

«Учитель року 2010»

       в номінації «Хімія»

учитель хімії

                       Поливанівської ЗОШ І-ІІІ ст

   Скоченко Л. В.

2010
Урок 7 клас

 Тема уроку. Закон як форма наукових знань. Закон збереження маси речовин. Хімічні реакції.

 Мета уроку: з’ясувати суть хімічної реакції на підставі знайомства з відкриттям закону збереження маси речовин;

формувати вміння роз’яснювати на нескладних прикладах значення закону збереження маси речовин як одного з основних наукових законів про природу;

показати роль учених – хіміків А. Лавуазьє та М. В. Ломоносова у відкритті цього закону;

поглибити і розширити знання учнів про хімічні рівняння, дати уявлення про класифікацію хімічних рівнянь реакцій за кількістю вихідних речовин і продуктів реакцій;

формувати вміння складати рівняння хімічних реакцій, розуміння коефіцієнтів на основі закону збереження мас, читання хімічних рівнянь;

удосконалювати навички роботи з хімічним устаткуванням і хімічними реактивами;

розвивати мислення і пам'ять учнів;

виховувати уважність, самостійність , спостережливість та охайність учнів.

 Обладнання: таблиці «періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва», «Типи хімічних реакцій», терези з важками, свічка, ковпак, склянка Ландольда, пробірки, штативи, реактиви, таблиця. роздатковий матеріал.

 Тип уроку: вивчення нових знань, формування вмінь і навичок.

Міжпредметні зв’язки: математика (учням підібрати коефіцієнти), фізика (закон збереження енергії, молекулярно-кінетична теорія).

Етапи уроку:

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

IV. Повідомлення теми і мети уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

VІ. Фізкультхвилинка.

VІІ. Закріплення знань.

VІІІ. Підведення підсумку уроку.

ІX. Домашнє завдання.

Хід уроку

 І. Організаційний етап.

Привітання і з’ясування емоційної готовності учнів до уроку.

Технологія «Обмін побажаннями».

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.  Робота з картками «Експрес-опитування» (взаємоперевірка).
2.  Учень працює біля дошки: складіть формули сполук Оксигену і Нітрогену, де Нітроген виявляє змінну валентність від І до V.
3.  Перевірка багажу теоретичних знань «Мозковий штурм» (запитання учням, які не виконують письмових завдань):
4.  Що називається спостереженням?
5.  Що називається гіпотезою?
6.  Що називається експериментом?
7.  Що називається законом?
8.  Що називається теорією?
9.  Що таке «Хімічне явище»?
10.  Що відбувається з частинками, з яких складаються речовини під час хімічних реакцій?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Розповідь вчителя про історичні відомості експериментальних матеріалів, які потрібно об’єднати в єдину теорію (розповідь про творця теорії А. Лавуазьє).

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

Тема: Закон як форма наукових знань. Закон збереження речовини.

Хімічні реакції (записуємо в зошит)

Епіграфом нашого уроку будуть слова Д. І. Менделєєва: « Дослід і спостереження – основа пізнання».

V. Вивчення нового матеріалу.

Проблемне питання: Чому після спалювання паперу залишається невелика маса паперу, а якщо сильно нагрівати порошок міді або мідний предмет – маса збільшується?

1. Закон збереження маси речовини в хімічних реакціях.

Прокоментуйте пророблений дослід.

Демонстрація (Віртуальна хімічна лабораторія 8-11 класи)

Досліди, що ілюструють закон збереження маси речовин.

Учні формулюють висновок про збереження маси речовин в результаті хімічної реакції.

Вчитель вітає учнів з відкриттям закону збереження маси речовини в хімічних реакціях і розповідає учням про історію його відкриття.

Робота з підручником.

Розгляньте портрет М. В. Ломоносова (ст.. 87)  і скажіть якими науками ще займався учений?

На стор. 88 розгляньте портрет А. Лавуазьє.

2. Закон як форма наукових знань.

Робота з текстом підручника (ст.. 88).

Використання методу позначок з технології «Розвиток критичного мислення через читання та письмо».

Під час читання учні повинні робити на полях позначки олівцем:

(!) – знав раніше

(+) – дізнався про нове

(-) – не зрозумів

(?) – потребує уточнення

Відбувається обговорення.

1.  Хімічні рівняння

а) проблемне питання: Що таке хімічна реакція. Поясніть на прикладі.

б) Розповідь вчителя

Схема реакції:

H2O + O2 = H2O

Рівняння хімічної реакції:

2H2 + O2 = H2O

(Користуючись підручником ст. 90 – прокоментувати різні способи запису розглянутої хімічної реакції).

4Al + 3O2 = 2Al2O3

2Al + 3H2SO4 = Al(SO4)3 + 3H2

VI. Фізкультхвилинка (ст.. 16)

VII. Осмислення об’єктивних зв’язків та відносин у навчальному матеріалі

1. Тренувальні вправи:

 Al + F2 =

 Li + O2 =

 Na + N2 =

 2. Робота в групах:

І група – Впр. 106 (ст.. 91)

ІІ група – Впр. 107 (ст.. 91)

ІІІ група – Впр. 108 (ст.. 91)

3. Гра «Виправ помилку»:

 4Cu + 2O2 = 4CuO

FeO + 3HCl = FeCl3 + H2O

KClO3 = KCl + O2

 Перевірка знань учнів.

 VIII. Підведення підсумків уроку:

1. Що ми вивчили на уроці?

Метод «Мікрофон». На цьому уроці я…

 Дізнався…

Навчився…

Зрозумів…

Мені сподобалось (не сподобалось)…

2. Самооцінювання учнів.

Хто з учнів працював добре?

Хто був найактивнішим на уроці?

1.  Виставлення і коментарі оцінок вчителем.

ІХ. Домашнє завдання:

§14 – вивчити

І варіант – Впр. 109.

ІІ варіант – Впр. 110.

Підготувати цікаві дані про життя і діяльність М. В. Ломоносова і       А. Лавуазьє.

Додаток «Експрес-опитування»

Урок на тему:

«Будова атома : ядро і електронна оболонка. Склад атомних ядер. Протонне і нуклонне число»

                             Підготувала

    учасник обласного конкурсу

«Учитель року 2010»

       в номінації «Хімія»

учитель хімії

                       Поливанівської ЗОШ І-ІІІ ст

   Скоченко Л. В.

2010
Урок 8 клас

 Тема уроку. Будова атома: ядро і електронна оболонка. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число.

 Мета: сформувати уявлення про будову атома, розглянути модель будови атома Е. Резерфорда, порівняти властивості елементарних частинок: протонів, нейтронів, електронів; визначити фізичний сенс порядкового номера фізичного елемента в Періодичній системі Д. І. Менделєєва. Повторити і систематизувати знання учнів про атоми й молекули. Показати взаємозв’язок і єдність походження фізичних і хімічних понять.

Розвивати вміння проводити аналіз, синтез, порівняння, робити логічні висновки.

Виховувати уважність, самостійність, спостережливість.

Результати навчання учнів, які плануються: знати склад атомного ядра, визначення ізотопів, хімічного елемента як виду атомів з однаковим зарядом ядра. Уміти знаходити число протонів, нейтронів в ядрі атома вказаного елемента.

 Основні поняття, які введені вперше: електрон, протон, нейтрон, протонне число, нуклід, ізотоп, перетворення хімічних елементів, період піврозпаду.

 Актуалізація опорних знань з хімії та міждисциплінарних наук: фізика 7 клас. Будова атома. Математика: поняття симетрії, осі координат. Фізика: атом, ядро, електронна оболонка, енергетичний рівень. Природознавство: мікро-, макро-, мегасвіти, атмосферні хмари. Лінгвістика: грецькі слова «мікро», «макро», «мега», англійське «спін».

 Наочність: . Модель будова атома Гідрогену. Моделі орбіталей s- і p-електронів. Таблиця «Будова електронних оболонок атомів елементів І-ІІІ періодів». Таблиця «Періодична система хімічних елементів    Д. І. Менделєєва».

 Тип уроку: засвоєння нових знань, формування практичних знань і навичок.

 Методи навчання: пояснювально-ілюстративні, бесіда-розповідь; практичні – розв’язування вправ; репродуктивні; частково пошукові; методи контролю.

Структура уроку

 І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 IV.Вивчення нового матеріалу:

1.  Встановлення складної будови атомів.
2.  Складові атома.
3.  Протонне і нуклонне число.

V. Узагальнення та систематизація знань учнями.

VI. Підбиття підсумків уроку.

VII. Домашнє завдання.

І. Організаційний етап.

Привітання, налаштування на робочий настрій.

Прошу вашої уваги! На дошці – три личка смайлика

☺

Перше – веселе, дотепне. Йому все цікаво, все зрозуміло, настрій чудовий.

Друге – серйозне. Щось зрозуміло, щось ні. Настрій – так собі.

І третє. Йому нічого не зрозуміло, не цікаво. Настрій дуже поганий.

Прислухайтесь до своїх відчуттів. Як настрій?

 ІІ. Актуалізація опорних знань учнів:

1.  Декілька учнів працюють над тестовими завданнями.

Ключ до тестових завдань:

1.  а)
2.  б)
3.  а), б)
4.  а)
5.  а)

Взаємоперевірка робіт.

1.  Фронтальна бесіда з класом:

         1)Як змінюються властивості елементів у малих і великих періодах? Як змінюються властивості елементів у головних підгрупах?

2) У якого елемента сильніше виражені металічні властивості: у Бору або Алюмінію? Відповідь поясніть.

3. Вправа «Хрестики-нулики».

4. Вправа «Третій зайвий».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

 Питання:

Що Вам відомо з курсу хімії про будову атома?

Вам вже відомо, що всі речовини складаються з атомів. В хімічних реакціях атоми не змінюються, а лише переходять з однієї речовини в іншу. Тобто, атоми є хімічно неподільними частинками (тому він і був названий «атомом», що в перекладі з грецького означає «неподільний»).

До початку XX століття була лише одна кількісна характеристика – відносна атомна маса, що була взята на основу класифікації хімічних елементів, але для характеристики атомів однієї цієї властивості недостатньо. Відкриття періодичного закону підштовхнуло вчених до нових досліджень з метою пояснення залежності властивостей елементів від атомної маси.

Учитель називає тему уроку, учні визначають очікувані результати уроку.

 IV. Вивчення нового матеріалу.

1.  Встановлення складної будови атомів (використання віртуальної лабораторії – урок №8 «Будова атома, моделі будови атома». Роботи Е. Резерфорда. Планетарна модель атома. Приклад: якщо ядро збільшити до розмірів яблука, то атом буде розміром із земну кулю).
2.  Складові атома

Розповідь учителя з використанням таблиць, схем.

Атом

    Ядро    Електрони

  Протони  нейтрони                        е

         Р+         п0

1.  Протонне і нуклонне число

Нуклонне число

           94Ве

Протонне число

Завдання: Які протонні числа мають елементи: Натрій, Кальцій, Флуор?

N (p+)   –  N (ē)   = Z

кількість                        кількість               порядкови

протонів           електронів            номер елемента

Нестійкі ядра – ядра з великою кількістю протонів (понад 83).

Радіоактивний розпад.

Що ви знаєте про радіацію? Який згубний вплив вона має на живі організми?

V. Узагальнення та систематизація знань учнями

1. Фронтальне опитування учнів:

- які вчені  вивчали будову атома?

- з яких частинок складається атом елемента?

- чому дорівнює нуклонне число?

- як визначити протонне число?

- як визначаємо кількість нейтронів?

2. Робота в групах. Вправа «Квітка»: на паперовій квітці записані назви хімічних елементів. Кожен учень групи відриває пелюстку, характеризує склад атомного ядра елемента.

3. Графічний диктант «Так – ні»

Ключ до диктанту

Самоперевірка знань.

 VI. Підбиття підсумків уроку

1.  Метод «Мікрофон»

На цьому уроці я…

Дізнався…

Зрозумів…

Навчився…

Мені сподобалось (не сподобалось)…

1.  Чи справдились очікування.
2.  Оцінювання учнів.

Спасибі, діти, за знання. Ви працювали на «відмінно».

VII. Домашнє завдання

§23 – вивчити Впр. 203.

Приготувати цікаві повідомлення про життя і діяльність Е. Резерфорда, Н. Бора.

Додатки

Вправа «Хрестики-нулики» (виграшний шлях – лужні метали)

Вправа «Третій – зайвий»

а) Ba, Ca, Cl

б) Cl, Br, Na

в) Na, K, Ca

             Графічний диктант «Так – ні»

1.  Нуклонне число елемента Алюмінію 28.
2.  Протонне число елемента Натрію +11.
3.  Кількість нейтронів в атомі Алюмінію 14.
4.  Серед елементів Na, K, Li атом Натрію має найменшу кількість нейтронів.
5.  Сумарна кількість нейтронів і протонів в атомі – нуклонне число.
6.  Протонне число дорівнює номеру хімічного елемента.
7.  Планетарну модель атома запропонував Резерфорд.
8.  Нестійкі – це ядра з кількістю протонів меншою за 83.
9.  Нуклонне число елемента Калію 39.
10.  Протонне число елемента Калію 20.

Ключ